НЕЗЛАМНІ
ДУХОМ
Кінь, шаблюха, вітер в полі і
ніхто не здолає козацької
волі!
ІСТОРІЯ КОЗАЦТВА
Українські козаки — козацькі війська, які початково були організовані задля оборони південно-руських земель, що увійшли до складу Князівства Литовського, від степових орд що було спричинене тотальним наступом Східного Світу, і Великого Степу, в межах християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння, на терени сучасної України. Згодом, брали активну участь у війнах з Московським царством на боці Речі Посполитої, а від XVII ст., під час Визвольної війни, і супроти останньої. Надалі, через суперечки щодо внутрішнього та зовнішнього політичного курсу, під час періоду що отримав назву «Руїна», воювали, у тому числі супроти один одного, переважно у союзі з різними сусідніми імперіями, до складу яких зрештою були інкорпоровані.
Перші згадки про українських козаків зустрічаються в історичних джерелах 80–90-их років XV ст., йшлося про населення центральної України, яке ходило на різні промисли («в уходи») — полювання, рибальство, видобуток солі, селітри або займалося охоронною службою на кордоні між князівством Литовським і Кримським ханством.
УСТРІЙ ТА СИМВОЛІКА
ПРАПОР
Уніфікація знамен Гетьманщини жодним чином не вплинула на прапорництво Війська Запорозького, генеральний стяг — Велика хоругва — як і раніше містив Арх. Михаїла на червоному тлі, прапори куренів та паланок мали переважно малинове забарвлення.
ГЕТЬМАН
Ге́тьма́н — назва урядників, вищих воєначальників та голів держав у таких державних і військово-державних утвореннях, як гуситська Чехія, Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита, Козацька держава (Гетьманщина), Військо Запорозьке Низове та Українська Держава.
БУЛАВА
Булава́ — холодна зброя ударно-роздроблювальної дії, а також символ влади у деяких країнах. Стародавня холодна зброя, відома з найдавніших часів у багатьох народів. Розвинулася під час пізнього палеоліту з простої бойової палиці, до якої були додані гострі скалки з кременя чи обсидіану.
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ
Запорі́зька Сі́ч — укріплений осередок реєстрового Війська Запорозького Низового другої половини XVI — кінця XVIII століття, що був розташований за порогами Дніпра. Збереглися відомості про сім Запорозьких Січей, які наслідували одна одну.
ХТО ТАКИЙ КОЗАК?
Вільний воїн, східноєвропейський найманець, представник військового стану 15 — 20 століття. Козак — військове звання у військових формаціях Гетьманщини, УНР, Української Держави 19 — 20 століття.учасники самоврядних чоловічих військових, згодом і територіальних громад, спільнота людей такої самоназви, що з 15 століття фіксуються джерелами у степах Східної Європи, зокрема Подніпров'я, на теренах Дикого поля (Великого Лугу, Дніпровського пониззя). Також за свідченням деяких сучасних нащадків козаків козаки — це неофіційний проміжний соціальний стан між лицарем і дворянином в Україні.
ХАРАКТЕРИСТИКА КОЗАКА
СИЛА
ВОЛЯ
ВІДВАГА
ПЕРЕМОГА
ЯК РОСПІЗНАТИ КОЗАКА
ШАРОВАРИ
Запозичення з іранських мов, яке до слов'ян, очевидно, проникло в різний час і різними шляхами — широкі штани поширені в минулому в Україні та які є частиною традиційного одягу східних народів. Дуже вільні в стегнах, часто зі зборками на талії, зібрані біля кісточок внизу.
ЧОБОТИ
Взуття, зазвичай з високими халявами. Слово чобіт (дав.-рус. чеботъ, чоботъ) вважається запозиченням з тюркських мов (пор. тат. чабата, каз. шабата — «личак»), менш ймовірне утворення від бот («черевик») за допомогою приставки че-. Майстрів, що виготовляли чоботи, називали чоботарями (шевцями).
ВИШИВАНКА
Виши́ва́нка — новітня назва народної руської (української та білоруської) сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою. Важлива складова українського національного вбрання. Поділяється на жіночі й чоловічі сорочки.
ОСЕЛЕДЕЦЬ
Чу́б, чупри́на — чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові. Одні з найперших згадок про чуб є у візантійських описах князя Святослава Ігоровича.Була поширена у євразійських кочовиків, а також народів, що виводили від них своє походження.
САБЛЯ
Ша́бля — Характерною особливістю шабель є вигнуте довге лезо як правило, загострене з однієї сторони, з лезом вигнутим у бік обуха. Перші шаблі з'явились у 7-8 ст. і до 11-12 ст. Завдяки еволюції зброї і військового мистецтва шабля й шашка тривалий час були переважним видом холодної зброї.
КІНЬ
Кінь козака це і бойовий товариш, і захист, і помічник, і вірний друг. У кубанців перед виїздом з дому на війну коня козакові підводила дружина, тримаючи привід в подолі сукні. За старим звичаєм, вона передавала привід, примовляючи: «На цьому коні їдеш, козаче, на цьому коні і додому вертайся з перемогою».
ТРАДИЦІЇ
ТРАДИЦІЙНА СТРАВА
Борщ - Справжній український борщ у вас вийде, якщо ви маєте в своєму арсеналі свіжі смачні продукти. Вам знадобляться м'ясо, капуста, картопля, буряк, морква, томатна паста, сало, часник, цибуля, зелень, сіль, перець. Також – квасоля, якщо ви вирішили приготувати борщ український з квасолею, і мука для галушок, якщо запланований український борщ з галушками. Сало - - Соковите і апетитне, сало є одним із найбільш калорійних м'ясних продуктів. При цьому хоча б кілька скибочок лікарі рекомендують включати в свій раціон навіть тим, хто ревно стежить за своєю вагою. Вся справа в унікальному наборі корисних речовин, що містяться в ньому. І, звичайно ж, щоб отримати їх в повному обсязі, важливо правильно обрати рецепт засолювання сала. Вареники – улюблена домашня борошняна страва у наших регіонах. Вони в тому чи іншому вигляді присутні у всіх слов'янських кухнях, а в українській служать однією з візитівок, і навіть неодноразово оспівані в національних літературних джерелах.
ТРАДИЦІЙНИЙ ТАНОК
Гопак — це старовинний український танець, що давно вже став національним. Танець походить ще з козацьких часів, але і донині не втратив своєї популярності. Завдяки тому, що в гопаку використовуються віртуозні та карколомні стрибки у швидкому темпі, дивитися його виконання – це суцільне задоволення! Козак — танцює один «козак» або два, а рідше чоловік і жінка. Найголовнішим було дрібнесенько відбивати ногами по землі, щоб аж земля гуділа, витинати голубці, підскакувати щупаком вгору і виробляти при самій землі присяди, при цьому приспівуючи і викрикуючи на все горло. Козаки танцювали не тільки ногами, а й усім тілом : руками, плечима, головою і навіть «оселедцем». Веселощі були помітні і вочах, і в усмішці, і в поруху вуса. Жінка танцювали дрібнесенько на місці, тільки час від часу описувала коло.
НАРОДНІ ПІСНІ
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КОЗАКІВ
- Зачіска та вуса були одним із невіддільних атрибутів кожного козака. Більшість дослідників історії козацтва вважають, що традицію голити голову та обличчя наші воїни успадкували від своїх предків-язичників. Згідно з історичними дослідженнями, в пантеоні стародавніх слов'ян серед богів чоловічої статі не було жодного з довгим волоссям чи бородою. Тому саме такий зовнішній вигляд є божественним. Однак існує легенда, що суперечить цій теорії. За цією версією, козаки вважали себе великими грішниками і голилися певним чином, сподіваючись, що Господь змилуеться над ними і витягне з пекла за волосся. Також було козацьке повір'я, що після загибелі «Янгол у небо понесе за шевелюру».
- Козаки-запорожці завжди тримали курінь (своє житло) відкритим, щоб мандрівники могли туди зайти. Такий непроханий гість міг не лише відпочити, а й поїсти та переночувати в курені, щоб мати сили рухатися далі. Це дозволялося навіть у тому випадку, коли власника не було вдома. Для рівноваги було й суворе правило у тому, що з куреня нічого не можна було виносити. Порушників суворо карали. А якщо хтось знаходив на Січі будь-яку річ, то той, хто її знайшов, мав прив'язати знахідку до високого стовпа чи палиці на три дні. Якщо власник не заявляв своїх прав на річ, вона ставала особистою власністю того, хто її знайшов.
- Козаки-характерники, на переконання своїх сучасників, вели свій рід від стародавніх, ще язичницьких, волхвів, які вміли пророкувати майбутнє і мали таємні знання. Згідно з народними переказами, практично всі козацькі гетьмани, кошові отамани та відомі полковники були характерниками. Наприклад, Самойло Кишка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай та Іван Сірко. Для своїх побратимів характерники були ще й духовними наставниками. Фактично це була військова еліта, яка мала навички відомства. Такий спеціально навчений у храмах Світловида та Перуна воїн міг надати швидку медичну допомогу пораненим під час бою або виходити їх потім.
- Звісно, українських козаків знали не лише турки. До речі, першому письмовому запису про наших войовничих предків виповнилося 532 роки! Історики знайшли її у роботі Марцина Бєльського (приблизно 1495-1575) під назвою «Хроніка всього світу». То був перший польський грамотний огляд всесвітньої історії. У ньому автор зазначив, що польське військо, яке виступило проти татар у 1489 році, змогло успішно пройти незнайомою для нього місцевістю — подільськими степами. Це територія сучасної Вінницької та прилеглих до неї районів Кіровоградської, Черкаської та Одеської областей.
- На думку вчених, Запорізька Січ була не лише збірною назвою для всього українського козацтва. Вона була повністю незалежною, а більшість європейських країн намагалися встановити з нею дипломатичні зв'язки. За 220 років (з 1550-х до 1770-х) послідовно існувало 8 Запорізьких Січ: Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Нікітинська, Чортомлицька, Каменська, Олешківська та Нова. Звичайно, найвідоміша з них — Січ Хортицька.
- Одного, спільного всім козацьких дружин, прапора у воїнів був. На той час кожна сотня чи полк мали свої власні прапори. Втім, у ХVII столітті з'являються згадки про головний прапор Запорізької Січі, на якому було зображено архангела Михайла на червоному тлі. А зі зворотного боку розміщувалися зображення білого хреста, золотистого сонця, півмісяця та зірок. З XVIII століття полкові та сотені козацькі прапори Війська Запорізького виглядали як блакитне полотнище, на якому жовтою фарбою наносився хрест, зірки, зброя та постаті святих. Жовто-блакитний прапор досі залишається символом боротьби за національні та соціальні права українського народу.
- З 1675 до 1679 року гетьманом Правобережної України був Остап (Євстафій) Гоголь. Саме його вважають одним із предків великого письменника Миколи Гоголя. Поховали Остапа Гоголя у Межигірському монастирі, але могила, на жаль, не збереглася, бо у 30-х роках ХХ століття монастир був знищений більшовиками. А на початку 2000-х цю територію надав Віктор Янукович. У 2014 році, після революції Гідності, вона знову повернулася до державної власності.
ВИСНОВКИ
Ми українці – правнуки Київської України- Руси, правнуки хоробрих козаків! Ми гордий, талановитий, працьовитий, сильний народ, і ми патріоти своєї Вітчизни!
Ми бачимо, що в сучасній Україні є немало справжніх свідомих патріотів. Це показав Майдан і безліч добровольців на сході України в зоні АТО, це волонтерський рух та інші патріотичні прояви наших людей, і це показала війна 2022 року.
За плечами військових Збройних Сил України – славні традиції предків, великі звитяги козацтва та наших батьків і дідів, які здобували перемогу над загарбниками. Захист незалежності та територіальної цілісності рідної землі в усі часи був покликанням та обов’язком справжніх патріотів. Українська армія стала національною гордістю, гарантом стабільності та безпеки України.
Представники Збройних Сил України – це армія сильних, відважних, мужніх захисників, які до останнього подиху готові захищати рідну державу. Наші воїни є прикладом незламності духу, самовідданості та віри в рідну державу, в її майбутнє.
